Зміни асоційованої зі здоров’ям якості життя в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця та проміжними ураженнями вінцевих артерій після планового перкутанного коронарного втручання

Анотація

Мета роботи – проаналізувати фактори, асоційовані зі змінами якості життя (ЯЖ), в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і проміжними (50–90 %) ураженнями вінцевих артерій, упродовж 3 місяців спостереження після планового перкутанного коронарного втручання (ПКВ).
Матеріали і методи. У проспективному одноцентровому дослідженні проаналізували дані клінічно-інструментального обстеження 84 пацієнтів зі стабільною ІХС (cередній вік (64 ± 8) років; чоловіки – 73 %) та проміжними (50–90 %) стенотичними ураженнями cубепікардіальних вінцевих артерій (за даними коронаровентрикулографії), послідовно обстежених та госпіталізованих для проведення планового ПКВ. Показники асоційованої зі здоров’ям ЯЖ оцінювали за допомогою загальномедичного опитувальника SF-36 (загальний показник фізичного здоров’я – РНsum [physical health summar]; загальний показник психологічного здоров’я – MНsum [mental health summary]), а також хворобоспецифічного опитувальника SAQ (Seattle Angina Questionnaire; домени: шкала обмеження фізичних навантажень (physical limitation [PL]); шкала стабільності нападів стенокардії (angina stability [AS]); шкала частоти нападів стенокардії (angina frequency [AF]); шкала задоволеності лікуванням (treatment satisfaction [TS]); шкала ставлення до хвороби (disease perception [DP]), – початково та через 3 місяці після ПКВ. Патерни «поліпшення» та «відсутності поліпшення» ЯЖ після ПКВ виділяли з урахуванням «порогових» рівнів клінічно значущих змін показників ЯЖ упродовж 3 місяців спостереження.
Результати та обговорення. Виявлено, що ПКВ поліпшило середні (медіана) показники асоційованої зі здоров’ям ЯЖ протягом 3 місяців спостереження за опитувальниками SF-36 (РНsum – збільшення з 38,8 до 43,1 бала; р < 0,001) і SAQ (домен AS – збільшення з 25 до 75 балів, р < 0,001; домен AF – із 70 до 80 балів, р < 0,001; домен TS – з 58,8 до 70,6 бала, р < 0,001; домен DP – із 45,8 до 66,7 бала, р < 0,001). Клінічно значуще поліпшення ЯЖ упродовж 3 місяців після ПКВ відзначено в 14–71 % випадків (залежно від конкретного показника і «порогу» його збільшення). Гірша початкова ЯЖ, старший вік та вищий рівень загального холестерину сироватки крові підвищували ймовірність клінічно значущого поліпшення ЯЖ після ПКВ. Натомість наявність цукрового діабету, перенесене в минулому гостре порушення мозкового кровообігу, а також ангіографічні дані про багатосудинне ураження вінцевого русла і рестенози в зоні раніше імплантованих стентів асоціювалися зі зниженням ймовірності клінічно значущої сприятливої динаміки, асоційованої зі здоров’ям ЯЖ після ПКВ.
Висновки. В обстежених пацієнтів зі стабільною ІХС виконання ПКВ сприяло поліпшенню показників ЯЖ протягом 3 місяців спостереження. Клінічні та ангіографічні фактори, асоційовані зі змінами ЯЖ після процедури реваскуляризації, варто враховувати в разі визначення доцільності ПКВ в пацієнтів зі стабільною ІХС та проміжними ураженнями вінцевих артерій.