Оцінка якості життя пацієнтів після поєднаного протезування мітрального та аортального клапанів серця залежно від наявності коронарної патології
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити й порівняти показники якості життя (ЯЖ) у пацієнтів через 12 міс після протезування мітрального й аортального клапанів залежно від наявності коронарної патології та обсягу хірургічного втручання.
Матеріали і методи. У комбіноване проспективно-ретроспективне одноцентрове дослідження (2019–2023) залучено 157 пацієнтів, яким виконано протезування мітрального й аортального клапанів. Сформовано три групи: група 1 (n = 57) – протезування двох клапанів + інтраопераційне аортокоронарне шунтування (АКШ); група 2 (n = 50) – протезування двох клапанів за наявності ангіографічно підтвердженої коронарної патології без інтраопераційного АКШ; група 3 (n = 50) – протезування двох клапанів без коронарної патології. Якість життя (ЯЖ) оцінювали через 12 міс за опитувальником SF-36 (Short Form Health Survey). Виконано багатофакторний лінійний регресійний аналіз предикторів зниження фізичного функціонування (PF) та психічного здоров’я (MH).
Результати. Госпітальна летальність була найвищою в групі пацієнтів з поєднаним втручанням (10,5 %), в групі коронарної патології без АКШ вона становила 2,0 %, у групі без коронарної патології – 0 % (p < 0,05). Через 12 міс показники SF-36 демонстрували градієнтну залежність від обсягу втручання: найнижчі значення за більшістю шкал – у групі протезування + АКШ, проміжні – у групі з коронарною патологією без АКШ, найвищі – у групі без коронарної патології (p < 0,01–0,001). Зокрема показник фізичного функціонування становив (42,5 ± 6,4) у групі 1 проти (58,2 ± 5,8) у групі 2 та (64,5 ± 5,2) бала у групі 3 (p < 0,001). Багатофакторний аналіз показав, що незалежними предикторами зниження фізичного функціонування були виконання АКШ (β = –0,39; p = 0,002), вік (β = –0,28; p = 0,010) та III–IV функціональний клас серцевої недостатності (ФК) за NYHA (β = –0,33; p = 0,004), тоді як наявність коронарної патології без АКШ не мала статистично значущого незалежного впливу (p = 0,11). Для зниження психічного здоров’я незалежними предикторами були АКШ (β = –0,36; p = 0,004) та III–IV ФК за NYHA (β = –0,29; p = 0,012).
Висновки. ЯЖ через 12 міс після поєднаного протезування мітрального та аортального клапанів має чітку залежність від обсягу втручання. Найгірший профіль ЯЖ спостерігається, якщо до протезування мітрального та аортального клапанів додається інтраопераційне АКШ; сама наявність коронарної патології без АКШ не є незалежним чинником зниження ЯЖ. Отримані дані обґрунтовують необхідність посилених програм кардіореабілітації та психологічної підтримки в пацієнтів після протезування двох клапанів у поєднанні з АКШ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
World Health Organization. Cardiovascular diseases (CVDs). Geneva: WHO; 2024 [cited 2026 Feb 4]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/cardiovascular-diseases-(cvds
Vahanian A, Beyersdorf F, Praz F, Milojevic M, Baldus S, Bauersachs J, et al. 2021 ESC/EACTS Guidelines for the management of valvular heart disease. Eur Heart J. 2022;43(7):561-632. https://doi.org/https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehac051 DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehac051
Lawton JS, et al. 2021 ACC/AHA/SCAI Guideline for Coronary Artery Revascularization. Circulation. 2022;145(3):e18-e114. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001038 DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001038
Gjeilo KH, Stenseth R, Wahba A. Long-term health-related quality of life and survival after cardiac surgery: a prospective study. J Thorac Cardiovasc Surg. 2018;156(6):2183-90.e2. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2018.05.087 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2018.05.087
Quality of life of patients undergoing heart valve interventions: an integrative review of studies using the SF-36 questionnaire. Health Qual Life Outcomes. 2024. https://doi.org/10.7759/cureus.97161 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.97161
Assessment of the quality of life in patients before and after coronary artery bypass grafting (CABG): a prospective study. PubMed. 2020. https://doi.org/10.3390/ijerph17041417 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17041417
Quality of life 10 years after cardiac surgery in adults: a long-term follow-up study. Health Qual Life Outcomes. 2019;17:8439. https://doi.org/10.1186/s12955-019-1160-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s12955-019-1160-7
Doenst T, et al. PCI and CABG for Treating Stable Coronary Artery Disease. J Am Coll Cardiol. 2019;73(8):964-76. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.11.053 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.11.053
Biancari F, et al. Predictors of poor outcome after concomitant coronary artery bypass grafting and valvular surgery. Sci Rep. 2023;13(1):11956. https://doi.org/10.1038/s41598-023-38822-0
Stetsyuk IO, Todurov BM, Zelenchuk OV, Stetsiuk LR, Mokryk IYu, Zaviiskyi VI. Quality of life of patients treated by valve-sparing aortic root replacement. Clinical and Preventive Medicine. 2024;3:21-6. Ukrainian. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3.2024.03 DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.3.2024.03
Hutsuliak YV, Zelenchuk OV, Todurov MB, Yashchenko NO, Melnyk MH, Todurov BM. Risk factors and complications structure in patients after surgical treatment of combined aortic and mitral valve disease with concomitant coronary artery disease. Ukrainian J Cardiovasc Surg. 2025;33(4):19-26. Ukrainian. https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(4).37-44 DOI: https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(4).37-44
